Тостери дистиляції шроту

Тостери для шроту: призначення

Після петльового екстрактора шрот виходить вологим і насиченим парами гексану: його не можна одразу відправляти на зберігання чи в корм. Апарат, який доводить шрот до готового стану, називається тостером (десольвентизатором-тостером). Саме тут з матеріалу остаточно видаляється розчинник, а сам шрот висушується та охолоджується.

Які конструкції тостерів застосовуються

• Багаточанні (багатоярусні) — шрот послідовно проходить через кілька чанів, розташованих один над одним, у кожному з яких підтримується власний режим нагріву.
• Роторні (барабанні) — простіша конструкція з одним обертовим барабаном: менша капітальна вартість, але менш точний контроль режиму по всьому об'єму матеріалу.
• Флеш-десольвентизатори — видаляють розчинник потоком гарячої пари на льоту; здебільшого застосовуються як попередній ступінь перед основним тостером.

Чому серія DC — багаточанна

• Керований режим на кожному ярусі. Верхні чани працюють у режимі пропарювання й десольвентизації (видалення гексану гострою парою), нижні — у режимі сушіння та охолодження.
• Стабільний час перебування. Шрот пересипається з чана в чан регульованими заслінками, тому кожна партія проходить усі стадії за передбачуваний час — без «проскоків» і зайвого перегріву протеїну.
• Збереження якості шроту. Нагрів розподілений по кількох ярусах з різною температурою, тож білкова частина менше піддається термічній деструкції — це впливає на кормову якість.
• Ефективне вловлювання парів. Верхні чани одразу відводять основну масу парів гексану на конденсацію, що безпечніше й економічніше.

За якими ознаками обирають тостер

• Кількість чанів. У лінійці DC — від 5 до 13. Вона задає, скільки окремих стадій отримає шрот.
• Діаметр і висота колони. Внутрішній діаметр — 1500 або 2000 мм, висота чанної колони — від 6800 до 16 200 мм. Звіряйте з висотою приміщення й навантаженнями на конструкції.
• Об'єм. Від 12 до 50,9 м³ залежно від моделі.
• Тиск. Робочий тиск тостера — 0,098 МПа (0,98 кгс/см²), парової камери — 0,6…1,0 МПа (6…10 кгс/см²).
• Узгодження з екстрактором. Модель підбирають під продуктивність петльового екстрактора.

Параметри всіх 18 моделей — на сторінці тостерів серії DC та в брошурі тостерів (PDF). Докладніше про конструкції — у статті «Тостери в екстракційному виробництві: які бувають і чому серія DC — багаточанна».

Тостер у технологічній лінії

Тостер стоїть наприкінці екстракційної ділянки. Перед ним — екстрактор, а насіння до екстракції готують на жаровнях і шнекових пресах. Пари гексану з верхніх чанів конденсують і повертають у цикл; системою керує SCADA, налаштована під вашу лінію.

Часті запитання про тостери

Навіщо потрібен тостер після екстрактора?

Шрот після екстракції містить розчинник і вологу. Тостер видаляє гексан, висушує й охолоджує шрот, щоб його можна було зберігати та використовувати як корм.

Чим відрізняється тостер від жаровні?

Жаровня готує насіння до віджиму чи екстракції, а тостер працює після екстрактора й остаточно видаляє розчинник зі шроту.

Скільки чанів обрати?

Кількість чанів визначає число окремих стадій (пропарювання, десольвентизація, сушіння, охолодження). Її підбирають під продуктивність екстрактора та вимоги до якості шроту. Зв'язатися з нами.